ЗАПАСНЕ КОЛЕСО
п'ять мотиваційних правил, щоб повірити у себе

МОТИВАЦІЯ 1: НАВЧИТИСЯ ВОДИТИ МОЖУТЬ ВСІ ДІВЧИНИ

Багато дівчат часто замислюються над питанням: "А чи я зможу навчитися водити?" Або: "Чи буде з мене толк?"

Відповідаємо:

Не зможуть навчитися добре керувати автомобілем такі категорії людей:

Медичні протипоказання

Відсутність кінцівок, значне порушення зору, а також епілептичні напади та тяжкі розлади психіки можуть призвести до складнощів у навчанні водінню.

Однак існують адаптовані автомобілі та спеціальні пристрої, які допоможуть людям із фізичними особливостями навчитися їздити машиною.

Вікові обмеження

Не мають права навчатися водінню люди, які не досягли мінімального віку для отримання прав водія.

З іншого боку, у людей похилого віку можуть виникати проблеми з координацією руху, концентрацією уваги або швидкістю реакції. Ці особливості також можуть спричинити труднощі в освоєнні автомобіля.

Алкогольна чи наркотична залежність

Особи, які страждають від різних залежностей теж навряд чи зможуть повноцінно навчитися їздити машиною.

МОТИВАЦІЯ 2: МОЗКУ ПОТРІБЕН ЧАС, ЩОБ СФОРМУВАТИ НАВИЧКИ

На заняттях ми розповідаємо, як з'являються навички водія. Що всі ваші вміння – утворені в голові мозкові зв'язки. Грубо кажучи, вміння впевнено рухатися в щільному транспортному потоці, розгортатися на перехрестях, паркуватися заднім ходом або обгоняти - це десять тисяч нових нейронів.

Але саме навчання лише стимулює ваш мозок до утворення нових зв'язків. Самі нейрони в цей момент ще не з'являються. Вони народяться лише тоді, коли мозок після тренування відпочине.

Тобто, наприклад, інструктор показав, як треба виконувати паралельне паркування. Пояснив орієнтири – тут дзеркало, тут бордюр, тут фара. Дивіться туди, крутіть кермо так.

Вам начебто все зрозуміло, але водночас нічого не зрозуміло. Або коли займалися, все було зрозуміло, а коли заняття закінчилося, все вилетіло з голови. І ви думаєте: "Чи то інструктор не може нормально пояснити, чи я така тупа".

І це, дівчатка, так і має бути. Просто ваші нейрони ще не утворились. Потрібно дати мозку відпочити, і тоді все буде зрозуміло.

Це як гра Тетрис. На тренуванні у вас в голові з'являються нові файлики навичок у вигляді кубиків, паличок та якихось закорючок. І всі вони заповнили мозок у хаотичному порядку з безліччю порожнеч. У такому вигляді від цієї інформації немає жодного сенсу.

Але настає час сну. Ваш мозок вже не отримує інформацію з очей, вух, носа та кінчиків пальців. У цей час він починає перебирати та впорядковувати нові файли знань. Зайві та повторювані знищуються. Потрібні сортуються та впорядковуються. Порожні місця заповнюються.

На черговому занятті ми повторили паралельне паркування. Цим, можна сказати, струснули отримані раніше файли. А мозок наступної ночі покладе їх ще щільніше. Саме таким чином і з'являються нові знання та навички.

Тому, дівчатка, не хвилюйтеся, якщо на першому занятті у вас щось погано виходить. Знайте – це нормально. Щоразу, поступово у вас в голові все вляжеться, та все виходитиме. Головне, вірте в себе, не бійтеся страху та невдач, спокійно йдіть до поставленої мети.

МОТИВАЦІЯ 3: НЕ БІЙТЕСЯ ТРУДНОЩІВ

Якось ми навчали водінню одну дівчину. Її історія – практично стандартна для всіх. Права здобула давно, в автошколі до ладу нічого не навчили, а зараз склалася життєва ситуація, що потрібно самостійно їздити за кермом.

Ті ж навички, що залишилися, дозволяють керувати автомобілем лише під чуйним керівництвом чоловіка. Та й то, в об'їзд усіх наших міських кілець та завантажених вулиць. А так, щоб самостійно поїхати, наприклад, до Епіцентру, то це не вирішуване завдання.

Настав час розучувати дівчині проїзд кільця 95 кварталу. І вона, бідненька, настільки втомилася, що її стан можна описати лише поганими словами. Наш інструктор навіть подумав, що учениця відмовиться від подальших занять.

А все тому, що дівчина подумала, що навчитися керувати автомобілем - це дуже просто. Або розраховувала, що навички водіння з'являться в голові якось самі собою, без тренування. Типу як вставила флешку в комп'ютер, почекала пару хвилин, і файли завантажилися.

На жаль так не працює. Щоб більш-менш навчитися їздити містом, потрібно щонайменше двадцять двогодинних занять. І це якщо машина на автоматі, а дівчинка все добре засвоює.

І кожне з цих занять складніше за попереднє. Якщо хтось не готова до такого, то їхній маршрут - це їзда навколо будинку та за містом прямою. Інших варіантів немає.

МОТИВАЦІЯ 3: ПОТРІБНІ ЧАС І ТЕРПІННЯ

Ми розповідаємо ученицям, що навчитися добре їздити зможе кожна з них. Для цього не потрібно мати ні таланту, ні будь-яких надздібностей. Головне, щоб були бажання, терпіння та час.

Але при цьому неможливо навчитися їздити за кілька занять. З власного досвіду навчання знаємо (і багато наших випускниць це підтвердять), щоб навчитися більш-менш впевнено їздити містом, потрібно подолати щонайменше 10 двогодинних занять.

10 занять - це реально мінімум, протягом якого можна навчитися їздити основними дорогами, проїжджати кільця і ​​паркуватися.

Але щоб почуватися повністю впевненою на дорозі, спокійно паркуватися на будь-якому торговому центрі або заїжджати в гараж, потрібно пройти курс із 20 двогодинних занять.

А ті дівчатка, які хочуть спокійно їздити будь-якою дорогою міста, навчитися виїжджати з дворів заднім ходом і взагалі, почуватися на одному рівні з іншими водіями, потрібно відпрацювати за кермом 25 двогодинних занять.

При цьому все залежить від початкових навичок водіння, типу коробки передач і здатності швидко засвоювати нові навички.

Ми мали ученицю Зеленську Марію, якій вистачило 7 занять. А ось наша улюблена бабуся Валя їздить з нами вже 60 занять.

Тобто, все індивідуально. Але загалом, щоб навчитися нормально їздити, потрібно загалом 20 двогодинних занять.

МОТИВАЦІЯ 4: ВПЕВНЕНІСТЬ ПРИХОДИТЬ З ДОСВІДОМ

Багато водіїв-початківців помічають, що під час їзди з'являється неприємне відчуття нервозності. Здається, що прямо зараз з їхньої вини станеться ДТП. Замість задоволення керування автомобілем приносить стрес.

Хвилювання аж до страху – почуття, яке з'являється після закінчення автошколи. Коли вже немає інструктора, молодий водій починає усвідомлювати себе повноцінним учасником дорожнього руху. З'являється нав'язливе передчуття близькості тієї грані, за якою з тобою може статися дорожньо-транспортна пригода.

Хороша новина:

Спокій з'являється з досвідом. Поступово водій набуває впевненості у своїх силах і перестає хвилюватися перед кожною поїздкою. Психологічне розвантаження утворюється приблизно через першу тисячу кілометрів самостійної їзди.

Погана новина:

Кожен досвідчений водій знає: дорога – це потенційна небезпека. Ідеальне знання правил дорожнього руху та чітке їх виконання – не є запорукою безаварійної їзди. Завжди перебувають лихачі чи олені, через які може статися аварія.

Що робити?

У таких випадках потрібно не лише їздити за правилами. Не менш важливо навчитися передбачати аварійні місця та ситуації. Ось деякі з них:

МОТИВАЦІЯ 5: НА ПОМИЛКАХ ВЧАТЬСЯ

Кілька днів тому в Тік-Тоці попався відосик дівчини, яка нещодавно почала самостійно їздити машиною. Вона поділилася спостереженнями першого півріччя водійського стажу. І ось, що дівчина сказала:

Намагайся не їздити за кермом, коли поряд сидить чоловік

Коли катається сама, отримує від водіння кайф. Коли поряд сидить чоловік, то водіння перетворюється на страшний стрес. "Куди ти їдеш? Гальмуй! Повертай плавніше". І так далі.

Поступайтеся та будьте терплячі

Якщо хтось виїжджає зі стоянки - поступіться дорогою. Якщо попереду їде учень – дайте йому спокійно проїхати. Добрі вчинки повернуться бумерангом.

При цьому дівчина сказала, що мужик жінці поступиться майже завжди, а жінка жінці - майже ніколи.

Помилки – це досвід

Усі косячуть за кермом. Помилки – це нормально. Кожна помилка, якщо її проаналізувати, стає вашим новим досвідом.